Ляп Роулинг?, То о чем не подумала Роулинг

Natalya, ну...Дамбик же у нас гений... :D

нет он лошара а не гений

Мда...Очень обоснованно и содержательно.

Дык что, гению кто-то сказал, что Гарри "нервничает", и как только успели и главное, кто?

Natalya,
за Гарри постоянно следят, например, тот же портрет Найджелуса. Дамб всегда начеку. Никуда бы Гарри не убежал.)

Natalya, тем более Дамби знал, что Гарри импульсивный юноша)

Про Люпина меня всё равно никто не переубедил( А вот имя Сириуса я могу для себя обьяснить:Сириус САМ стал анимагом, в отличае от Люпина. Думаю Сиря, в силу своей образованности, с детства знал о значении своего имени, возможно оно ему нравилось и он ощущал себя чёрным псом. А вот для Люпина ничего не предвещало родство с волками. Может Ро называла героев так, в надежде что британцы не знают латынь.... На самом деле я очень хочу чтобы меня переубедили, мне и самой неприятно думать что Ро так ошиблась.

Дамбльдор на 150 років старший за Гаррі, на 80 за Вольдеморта. Не можна сказати, що він знав їх як облуплених, але орієнтовно так. Він десять років слідкував за Гаррі, коли той жув у Дарзлі, він так само слідкував за Томом, коли той був у притулку. Тому зрозуміти, що саме Гаррі збирається втнути в той чи інший момент, не є особливо складним. До того ж подібний випадкок був на третій рік, коли він утік з дому. Його уже попереджали на п'ятий рік, коли він напав на дементорів. Тому тут немає нічого дивного.

Як я вже згадував, питання в тім, чи є Люпин та Сиріус ситуативними героями, які створювалися під трею книжку і далі і авторка назвала їх відповідно до їх особливостей, і при цьому не глянувши далі в їх минуле. Чи все ж вона дуже конкретно обдумувала кожного з них і дала такі імена, але справді помилилася, або ж передбачила розвиток подій. Я схиляюся до думки, що це її помилка. Вона теж людина, я гадаю %) , і передбачити все не могла.

Да уж, если Дамб "лошара", то кто же тогда все остальные!??

Ну,за Томом він так наслідкував, що той став найтемнішим магом усіх часів (до речі, я завжди замислювалась над тим, чому Дамблдор невідкоректував ще в дитинстві характер Тома, здається, що він просто сторонньо спостерігав за розвитком хлопчика, а потім все життя виправляє цю помилку, ще й Гаррі до цього залучає).
У Дурслів Дамб також недодивився і дозволив Гаррі надути тітоньку, так чому ж у випадку площі Гріммо він діяв так оперативно? Та ще й вгадав настрій та бажання хлопця втікти, щоб не нашкодити нікому з близьких йому людей.

Я не мав на увазі, що він контролював його дії. Так само я і Тома. Він саме спостерігав за хлопцями, а не контролював. Втручатися в їх життя до 11 років було непотрібно. Після того, як вони дізналися, хто вони насправді, потреба у як такому спостереженні відпала. Тепер за Гаррі просто доглядали. Втрутитися у випадку з тітонькою не міг ніхто:
по-перше, це трапилося дуже швидко;
по-друге, навіщо було це робити?
Він чудово знає, як Дурзлі ставляться до представників магічного світу і давати зайвий привід їм потім наступного літа знущатися з Гаррі не варто. У "Великій грі" подається версія, що Петунія отримала неабияке задоволення від подібного вчинку Гаррі, а оскільки саме вона є захисницею Гаррі, то це могло піти на користь.
На пятий рік Дамбльдор вже знає, як хлопчик вчинить, тому й дає наказ залишатися вдома. Це саме і на шостий рік.

Що стосується Тома, то, напевне, було відомо, в чиїй сім'ї він народився, тому за ним теж мали спостерігати. Після школи, як казав Дамбльдор, він пару десятиліть подорожував, пройшов багато перетворень. Потім він став тим, ким став. Але без сумніву, Дамбльдору достатньобуло попередніх спостережень для того, щоб мати чітке уявлення про Тома Реддля.

А я вот тут задался таким вопросом:
Как мы знаем из первой книги, дом Поттеров был в результате нападения Волда полностью разрушен. А почему, собственно, он был разрушен? Отраженая авада, в конце концов, в Волда попала, и (как видно, хотя бы, из убийства Дамблдора) авада никаких взрывов не создает (тем более отмечалось, что она вообще никаких следов не оставляет). И тут - на тебе! - целый дом разнесла (причем очень аккуратно разнесла, не задев Гарри не то что взрывом, но даже падающим потолком). Или Волд с собой в кармане нитроглицерин носит (типа, если убьют - так я хоть взорвусь)? Может, дом кто-то разрушил специально уже после уничтожения Волда, что бы что-то скрыть - это бы объяснило, почему с Гарри разрушение дома ничего не сделало...
P.S. Меня на эти размышления натолкнуло интервью Ро, в котором она удивляется, почему никто ни разу не спрашивал ее, как, собственно, Волд ухитрился выжить после отрикошетившего в него смертельного проклятия. После 6 книги ответ известен, но вот до нее и правда никто не спрашивал - всем казалось очевидным: ну как же, это же Темный Лорд, его так просто не убьешь. Ну и я вот подумал - а вдруг и тут скрывается какой-то намек, который раскроется в 7 книге?
P.P.S. Кстати, слова Хагрида "No, sir - house was almost destroyed, but I got him out all right before the Muggles started swarmin' around. He fell asleep as we was flyin' over Bristol.", в принципе, могут означать, что дом разрушил по приказу Дамба именно Хагрид (мало ли какие у Дамба были причины...), и успел убраться вместе с Гарри до того, как на место прибыли магглы.