Рон Уизли, Как он вам?

Иногда в мелочи человек и раскрывается до конца.

Тут важна не пропорция в минутах, а момент. В самые важные он решительно сваливал.

Ну,нет. Он же вместе с Поттером кресстражи искал. Давайте будем справедливыми. Бок о бок сражался. Но он немного завистлив,и это плохо.

Ага... кинул их в самый ответственный момент с Гермионой.

Немного? =-O А может как раз много? :D

Да при чём тут. Я говорю, что Гарри уроки не учил, а Рон с ним на пару. А отдельно от Гарри он был не так уж много времени и успеваемость повысить не успел.

Знаєте, мені на думку спала така річ. Рон - типовий, що називається "пересічний" хлопець, що потім виросте у такого ж буденно-пересічного чоловіка. Але!
Рон Візлі, на відміну від Гаррі Поттера таки хоче незвичайного життя. І, знов таки на відміну від Гаррі, не готовий платити за це справедливу ціну. Поттер, той навпаки, ніби й не шукає пригод, але у більшості випадків не линяє від "відповідальності", хай то буде доля філософського каменю (що його бережуть найсильніші чари й найкращі чаклуни), чи доля й життя цілком таки самостійного, дорослого, здорового (душевно то майже) й талановитого дядька, як Сіріус Блек. Чи доля чарівничої громади.
А от Візлі, він то хоче слави, то намагається "зіскочити" з того шляху, що до слави веде, щойно розуміє, що ноша над силу...
Він може десь позаздрити, десь "просто втомитись" - ой, як жорстоко Ровлінг прокотилась по цьому виправдвнні слабаків усіх часів і народів!
Можливо, часточка відповіді в тім, що Гаррі, маючи старшого кузена, все одно ріс у становищі старшого, більш відповідального брата. Навіть у таких дрібницях, як приготувати сніданок для родини чи прибрати в домі... А Рон, той навпаки, маючи молодшу сестру, все одно лишався найменшим сином. Пещеним і балуваним...
Так само й з Герміоною. Гаррі розуміє, що ця дівчина "найрозумніша з усіх, яких він знав", і так само відчуває, шо не може бути їй захисником, швидше сам сприймає її як старшу сестру... Їм, щоб "вирівнятись" потрібно разом прожити років із 40 :). Рон таким не переймається, йому якраз дуже комфортно мати бойову подругу, і щоб за нею, як за стіною кам'яною... Якщо Грейнджер влаштовує такий транссексуальний союз, де вона - голова, а Рон - шия, що ж, щасти їм обом! Я такі родини бачила, й хоч це поза межами мого розуміння, не бачила у них якоїсь надзвичайної напруги. Можливо, поруч з такою жінкою, як Герміона, Рону й вдасться якнайдовше не перетворюватись на лінивий нікчемний клунок відчувати себе здатним до якогось розвитку.
З Лавандою, хоч їх відносини й здаються союзом рівних - це щось жахливе, мені жаль або їх дітей, як раптом підуть у діда Артура, розумними... Або ж тих, хто муситиме жити з нерозумними вихованцями такої сімейки. Адже там обоє рябоє - діти, нестримані, егоїстичні, здатні бути милими й ласкавими лише до перших труднощів...

То на холєру він взагалі такий у книзі, той Візлі? Та мабуть тому, що це найбільш реалістичний екземпляр звичайного собі підлітка, з невеличкою поправкою на чарівний світ. Отакоє.

Надо было брать пример с Поттера? Тому что? Ему все равно бы оценки какие нужно поставили,а Уизли?

Иногда кажется, что Золотое Трио - как бы отражение Мародёров. Гермиона - явный Люпин, Гарии - смесь Джеймса и Сириуса. А Рон...
Помнится, у него крыса Короста была? Как говорят - с кем поведёшься, от того и блох нахватаешься наберёшься.
Не скажу, что можно звать Рона предателем, однако если бы сильно припекло, он бы кинул Гаррика и сбежал бы к Волду, попутно рассказав тому о плане Дамблдора (в смысле охота за хоркруксами). А в целом он способен на благородство, жаль, что только разовое.

Ну,тут вы преувеличиваете. Вряд ли он побежал бы к Волду. Не равняйте его с Малфоем.

Уже сказали.
Нет. Я не согласен.