Добрі українські новини

Всім читати! Леонардо Угочуквю Ободек вирiшив вивчити нашу мову одразу ж, коли розпочав навчання у Тернопiльськiй медичнiй академiї.
22-рiчний нiгерiєць пiдiйшов до вивчення мови з особливим запалом. Каже, що його “вчителями” були всi: люди у магазинах, маршрутках, друзi-українцi, студенти. Вiн на слух запам’ятовував слова, а потiм багато разiв повторював їх.

“Жодного разу не пошкодував, що вивчаю вашу мову, що почав нею цiкавитися чи старався зрозумiти, — каже вiн. — Вона дуже мелодiйна, дуже приємна на слух i дуже емоцiйна. Коли її вивчаю, розумiю, говорю, я нiби тим самим починаю краще усвiдомлювати думки українцiв, їхнi настрої, вподобання, i це справдi прекрасно”.

http://vsiknygy.net.ua/news/28808/

Це дуже круто))

Так він переспівав ОЕ:

А мені от це до сподоби прийшлось :D
http://vsiknygy.net.ua/news/17675/

J23, ахаха. :lol:

Можливо його варто відправити туди на навчання? Ну, що ж натуральному середовищі української мови перебував.) Заодно її там й вивче)

Нагадаю стару добру новину - наша мова на другому місці в світі за красою та милозвучністю.)

Почну добрі новини з котика, якому хазяйка купила міні вентилятор, бо «кожен має право на прохолоду»))

Собака Жужа врятувала бійців від голодної смерті під Бахмутом.
Військові мали пробути на позиціях три дні, але через щільні обстріли ворога операція затягнулася на довгі 9 діб. За цей час закінчилися і вода, і їжа. Боєць Роман "Ластівка" Кліщук, який потоваришував з Жужею найбільше, розповідає – собака рятувала їх безліч разів. Вона не тільки годувала бійців тим, що знаходила в руїнах, а й будила військових перед обстрілами.
Поранений на фронті Роман, ще перебуваючи у шпиталі пообіцяв, що зрештою забере свою бойову подругу додому – на Волинь. І зробив, як сказав.

Сапер Анатолій 2,5 години розмінував кішку, до тіла якої була прив'язана вибухівка.

Подія відбулася на східній ділянці фронту. Це не перший випадок, коли російські війська при відступі мінують домашніх тварин.

«Лапи їй ці гади зв'язали скотчем, а на тілі кілька петель стирчать з волосіні. Їх видно тільки, якщо уважно придивитися. Проблема була в тому, що, якщо їх обрізати, то буде вибух, а якщо кішку потягнути, то те ж саме.
Простіше, звичайно, було самим підірвати, тому що був занадто великий ризик. Але кішка це ж жива істота», - розповів Анатолій.

Історія має щасливе продовження. Рятувальник кішки Анатолій повідомив, що один з побратимів планує переправити її до себе додому.

🇩🇪🇺🇦 Німеччина передала Україні 9 українських фільмів першої половини XX століття. Найстаршій кінострічці – 105 років.

Серед переданих фільмів є художні, документальні та анімаційні. Зокрема, «Більшовицькі злочини 21 серпня 1919 року, або Дні київського терору», «Вітаю з переходом!», «Прощання на крижині» тощо.

Деякі з цих стрічок збереглися лише у Федеральному архіві Німеччини як унікальні сучасні копії на носіях з целюлозного нітрату.

Наразі фільми передали Довженко-Центру для збереження й аналізу. Згодом вони будуть доступні для перегляду через Цифровий читальний зал.