Українські вірші

[Walker]

В стосунках застосунків
Так мало було мови
Глядацьких авдиторій
Промовисті промови

Звитяжну тяглість розглядали
І споконвічну непокору
В стосунках часом “рахували”
Хоча коректніше “вважали”

В етерах все це ніби було
Але дискусії не було
Скоріш то були монологи
Промовисті розлогі

Безмежні і безкраї
Яких немає в жоднім краї
Але на щастя є в етері
А також допис на папері

Його поширював читач
Москальских слів палач
Плекав так пильно і невпинно
Подекуди немов картинно

Бо віковічна боротьба
Як плесо все вбира
І ти, козак, мерщій міркуй
Та смислів сенсів не жалкуй

[Walker]

[Walker]

Стишок по мотивам фейсбука/эфира философа Сергея Дацюка, Фельдмана и Хомяка

Буття та час мене схопили
В етері Фельдмана Ніколки
В прєделах-меж і установок
Засновків і початків

Ми їли тортик, грілись чаєм
Транзистенційно і навзаєм
В контексті екзистенцій разглядали
Намірність зла, в байдужості добра

Про тяглість мережевих електронів
Звитяжність, в тім кінцевість павербанків
Ледь не забули ми, о ні
І лиш Хомяк нам допоміг тоді

Крізь плин холодної ночі він простягнув
Дріт чорний і потужний, наче уві сні
Який шкварчав, іскрив, але робив
Ресентиментів смисли ізводив

[Walker]

[Arlen Lhermitte]

– Що, моя пташко, зима?
– Зима.
– Є де сховатись, нема?
– Нема.
– Є де зігрітись, чи зась?
– Та зась.
– Хоч кожушина якась?
– Якась...
– Що видно, пташко, шляхи?
– Шляхи.
– Що за шляхами, страхи?
– Страхи.
– Що за страхами, міста?
– Міста.
– Що у містах, суєта?
– Пуста.
– А над степами псалми?
– Псалми.
– А з териконів дими?
– Дими.
– А за димами орда?
– Орда.
– А за ордою біда?
– Біда.
– Чуєш-но, пташко, лети.
– Куди?
– Там де солдатські сліди.
– Сліди?
– Йдуть аж за небо, за край.
– За край?
– Там буде тепло.
– Там рай?
– Там рай...

(с) з мережі

[Arlen Lhermitte]