Станция "Хогсмид", Стартовая Локация

Показать описание

Скрыть описание

Описание: : старая железнодорожная станция появилась в Хогсмиде практически сразу после основания поселения. Сначала туда прибывали кареты и дилижансы, а позже стали приходить и поезда. Несколько раз в году она заполняется шумом и гамом прибывших на учебу в Хогвартс студентов. В остальное же время сюда прибывают те, кто по тем или иным причинам решил поселиться в Хогсмиде. Вдоль выложенных каменными плитами длинных платформ, тянутся одно- и двухэтажные здания станции. Серый кирпич стен в некоторых местах успел покрыться лишайником. Но красная черепица крыш и несколько выведенных каминных труб выглядят совсем новыми — их явно недавно ремонтировали. Скучный пейзаж платформ оживляют длинные красные скамьи и аккуратные круглые клумбы с яркими цветами. В вечернее время платформы освещаются магическими светильниками. Днем красные фонарные столбы хорошо видны на всех четырех платформах.
У левого края платформы под номером один, находится небольшое двухэтажное здание с глядящим прямо на железнодорожные пути эркером. Кованая дверь на первом этаже ведет в камеру хранения. Большая комната со светло-желтыми стенами и белым плиточным полом вся заставлена деревянными и металлическими стеллажами. Именно здесь хранится багаж хогсмидских пассажиров. Несколько вежливых домовых эльфов ловко управляются с багажом, лавируя между многочисленными полками и чемоданами. Они не только сортируют и отправляют багаж школьников в Хогвартс, но и могут помочь отыскать утерянную вещь. При этом они точно не станут ругать забывчивого мага за рассеянность. Длинный узкий коридор справа от камеры хранения ведет к скрипучей деревянной лестнице на второй этаж. Ее перила выглядят так, точно об них неоднократно точила когти дюжина книзлов. Поднявшись на второй этаж, можно попасть в административную часть станции. В пяти просторных кабинетах работают ее сотрудники. Из кабинета в кабинет нередко летают служебные записки. Прямо на стенах коридора висят разнообразные сметы и графики, расцвеченные с помощью магии. В самом конце коридора находится кабинет начальника станции. Стены, обшитые деревянными панелями, украшены несколькими чертежами станции и колдографией несущегося на всех парах «Хогвартс-экспресса». Добротный дубовый стол завален пергаментами. Створки стоящего в углу шкафа наглухо запечатаны магией.
В правой части все той же платформы находится небольшое одноэтажное здание. Именно в нем располагаются две билетные кассы. За высокими деревянными перегородками сидят сотрудницы станции, готовые продать билет в любую точку магической Британии и мира.
Для того чтобы попасть к другим платформам, придется перейти по длинному красному мосту над железнодорожными путями. Конечно, можно пройти и прямо по путям, но за такое поведение сотрудники станции потребуют штраф в размере 100 галлеонов. Так что лучше и безопаснее потратить насколько лишних минут, и пройти по мосту. Тем более что замысловатый узор перил обычно привлекает внимание тех, кто впервые попал в Хогсмид.
В приземистом одноэтажном здании на этой стороне платформы находится зал ожидания. Просторный и светлый, он оборудован множеством мягких бордовых кресел. В начале каждого ряда стоит небольшая металлическая подставка для газет и журналов. Обычно тут можно найти последний выпуск "Ежедневного пророка", а иногда и более старые.
Красивый бронзовый канделябр с сотней свечей освещает помещение в вечерние часы. Отсветы крохотных язычков пламени на пестрой мозаике пола выглядят впечатляюще. В центре зала стоит большой информационный стенд. Его магия позволяет всем присутствующим увидеть не только дату и время отправления поезда, но и его номер, платформу, а также маршрут. Коснувшись волшебной палочкой стенда и внятно сформулировав вопрос, можно получить подробную информацию.
Фасад приземистого здания зала ожидания выходит прямо на небольшую станционную площадь. Под самой его крышей висят большие механические часы, указывающие точное время. У самого входа на станцию стоит длинная красная скамья, точно такая же, как на платформе. Чуть поодаль находится круглая клумба. Маленькая пристанционная площадь плавно перетекает в площадь им. Кседа Кседфорда и сливается с ней.

Ситуация:

Вокзал был восстановлен усилием Министерства Магии.
Пассажиры теперь путешествуют только с ручной кладью.
Основной багаж осматривается и доставляется отдельным составом в целях безопасности. Его можно подождать на вокзале либо багаж доставят, куда будет удобно пассажиру.

Соседние здания: Центральная Торговая площадь
Микролокации: Платформа №1 (Рональд МакБрайд), Платформа №2, Платформа №3, Платформа №4, Билетная касса, Камера хранения, Зал ожидания, Информационный стенд, Мост над путями, Площадь возле станции (Безымянный, Эллорен Найтвуд), Лестница, Административная часть (кабинеты №№ 1-5), Кабинет №1. Начальник станции, Кабинет №3. Начальник Охраны, Поезд, Медпункт
Текущий мастер игры: Asdanta

Платформа №1

Платформа №1
*Очі чаклунки опустились нижче, і Еллорен побачила плакат на стіні станції.*
— Ваша безпека — наш пріоритет, - *прочитала собі під носа вона та побігла очима далі по прохожим. ЇЇ очі одразу помітили чаклуна у чорно-фіолетовій мантії, який супроводив чоловіка з підозрілою валізою.*
//І, справді, пріорітет. Ось навіть багаж перевіряють. Добре, що я гарненько склала свій одяг та інші дрібнички, які навряд будуть комусь цікаві.//
*А потім вона помітила трохи нервогого чоловіка у черзі коло вагонів. Уся черга чекала на перевірку багажу.*
//Цікаво, його просто нервують перевірки чи він і справді перевозить щось небезпечне? Чи навіть... когось? Ні, ні, ні, це зовсім не моя справа. Не сунемо туди свого носа, Еллорен!//
*З цими думками дівчина швиденько закрокувала в сторону зали очікування, все ще споглядаючи на людей навколо. Не бажаючи виділятись, вона доєдналась до групки людей, які впевнено крокували в тому ж напрямку.*

Информационный стенд
Якщо персонаж хоче пройти до залу очікування, використовуємо схему переміщення. Частіше за все вона присутня в першому пості рольових тем.
В данному випадку.
Тобто ми можемо вже грати "біля інформаційного стенда", навіть якщо проходимо повз. Я відпишу тег вже там.

В зале ожидания -> У информационного стенда, Платформа №1 (тобто йдемо зараз навпаки)

Информационный стенд
*Коли усе навкруги трохи пожвавішало, чаклунка помітила стенд з оголошеннями, на якому жили своє життя колдографії. Вона наблизилась до нього і знову активно забігала очима по оголошенням.*
//Розшукується... винагорода... Аж моторошно думати про те, що ж вони таке зробили. І на диво навіть ім'я блондинки досі невідомо... Магічні палички... набір у Аврорат...О!//
*Еллорен витягла з невеликої сумочки в тон черевичкам записник і перо та почала швидко переписувати текст останніх двох повідомлень.*
//Ось це дуже цікаво. Поки ще є трохи часу, щоб допомогти мадам Тінкл знайти її улюбленця. А потім можна вирушити на допомогу з прибиранням!//
*Настрій дівчини помітно покращився, оскільки вона так швидко знайшла чим стати у пригоді. Але щойно вона про це подумала, то одразу насупила брови.*
//Але ж як і впіймаю Сирника? У мене з собою зовсім нічого немає, чим я б могла зацікавити пса-солодкоїжку. До того ж, якщо написано це оголошення, мадам Тінкл 100% уже звернулась до охорони та адміністрації вокзалу з пошуками, які не принесли жодного результату. Спробую пошукати його деінде. Спочатку перевірю залу очікування, можливо, мадам зможе пригадати інші деталі, які допомужть відслідкувати її песика. А можливо, він і сховався десь там в куточок. А потім вирушу до інших будівель. Навряд чи Сирник ховається на дворі, бо усюди чути шум потягів, який його налякав.//
*Чаклунка сховала записник та перо назад до сумочки, і спокійно пройшла до зали очікування.*
Перешел из Платформа №1

Зал ожидания
*Нарешті увійшовши до зали, дівчина почала сканувати очима усе навколо: бордові крісла, підставку для газет, кожен куточок зали. Дівчина щосили намагалась побачити щось, щоб нагадувало золотаве хутро песика.*
//А що, якщо він не втік, а його хтось вкрав або випадково повів з собою..?//
*Трохи поміркувавши, дівчина також почала більш уважно роздивлятись і людей у залі. Щоб зробити пошук більш ефективним, чаклунка ходила довкола зали та іноді заглядала під крісла, лавки та заглядала у смітнички.*
//Я, мабуть, привертаю стільки уваги... Але воно і на руку, можливо, хтось згодиться допомогти з розшуком Сирника.//

Поиск — 6
Внимательность — 16

Перешел из Информационный стенд

Зал ожидания
Добре, давай спробуємо дати шанс рандому. Уважність доволі висока.

від 1 до 7 дівчина помічає якісь ознаки присутності собаки(опишу які наст. постом) якщо ж 8-10 то покищо ні.
В интервале от 1 до 10 выпало значение 10

Зал ожидания

Зал ожидания
*Юна відьма (але не Сабріна) безрезультатно нарізала кола по приміщенню, аж ось вона вперлась поглядом у жінку у капелюшку з вуаллю, яка напружено стежила за входом до зали.*
//Це, мабуть, мадам Тінкл. Сердешна.. скоріш за все, вона сподівається побачити Сирника біля когось з пасажирів... Потрібно привітатись та розпитати її більш докладно про песика.//
*Дівчина наблизилась до стійки з журналами коло останнього ряду крісел, вирівнялась поруч з кріслом, де сиділа стурбована жінка та привітно схилила голову перед нею.*
— Вітаю! Мене звуть Еллорен Найтвуд. Ви, напевно, мадам Тінкл? Я прочитала ваше оголошення і дуже хочу допомогти.

Зал ожидания
*Жінка під вуаллю дещо здригнулася, коли почула голос – так пильно вона вдивлялася у ті вхідні двері, що здається, геть забула про все навкруги. Повільно повернувши голову до дівчини, і поглянула втомлено, але прискіпливо крізь тонку сіточку вуалі.*
— Так, я Амелія Тінкл. І я... я вже починаю втрачати надію.

*Вона нарешті повністю повернулася до Еллорен. Її поза залишалася бездоганно прямою, але в кожному русі відчувалася величезна напруга.*

— Ви хочете допомогти? Це... це дуже люб'язно з вашого боку, місс Найтвуд. Значить, ви бачили оголошення... *Вона замовкла на мить, і її голос знову затремтів.*
— Мій Сирник... Він ніколи раніше не зникав. Такий слухняний хлопчик. Мені... Страшно навіть думати, що з ним.

*Мадам Тінкл нервово стиснула сумочку.*

— Я була тут, біля стійки, лише на хвилину відвернулася, щоб переглянути заголовки "Пророка"... Ви ж бачили, що там пишуть? Знову перевертні, замки, і...
*Вона зневажливо махнула рукою в бік стійки з газетами, де на першій шпальті кружляло фото Анхейтаса під контролем Міністерства.* — Вся та безглузда метушня... І ось, коли я повернулася до крісла, Сирника вже не було. Його повідець... Просто лежав.
Ви питаєте про подробиці... Він маленький, золотистий. На ньому був блакитний нашийник з маленьким срібним дзвіночком. Але цей дзвіночок... Він не дзвонив, Все було так тихо. Занадто тихо.
*Вона знову глибоко зітхнула.*
— Я... я не знаю, що робити. Можливо, його хтось забрав, якісь невиховані діти, або він злякався чогось. Тут... тут так багато людей, і цей запах... Ніби вони миють підлогу тим лавандовим маслом.

*Амелія замовкла, чекаючи на реакцію Еллорен, невдоволено оглядаючись наквкруги.*

Зал ожидания
*Дівчина уважно вислухала Амелію та привітно усміхнулась. Тепер вона не тільки була зацікавлена у тому, щоб допомогти пані з її проблемою, а і в тому, щоб припідняти її дух вцілому. Проте для цього і їй потрібна була допомога з боку мадам Тінкл.*
— Я щиро розумію вас. Ви знаєте, у моїх батьків є власна ферма з вівцями та конями. Минулого року улюблена вівця моєї матері не повернулась з пасовища, і ми усі дуже сумували та придумували найгірші варіанти. Але не ми не полишали надії та шукали її усією родиною. І ви уявляєте, ми знайшли її під кущиком бузку, де вона просто заснула і не почула, коли усю отару кликали додому. Коли емоції вгамувались, ми дуже сміялись з пригоди мрійливої вівці.
*Еллорен з усмішкою розповідала одну з сімейних історій. Потім перевела подих та продовжила:*
— Тому і ви не полишайте надію. Це те, що завжди з нами. Це те, що прагнуть відняти наші вороги, - *дівчина перевела погляд на обкладинку з зображенням замку Анхейтас.*
//Можливо, пані Амелія має щось солоденьке з собою, що зможе стати у пригоді. А також мені варто звернути на дзвін.//
— Я дуже хочу вам допомогти. І для успіху нашої з вами мети, я теж хочу запитати у вас дещо. В оголошенні ви вказали, що Сирника варто приманити чимось солоденьким. А у мене, на жаль, нічого з собою немає, бо я щойно прибула до Гоґсміду. Можливо, ви щось маєте з собою, що ваш песик полюбляє найбільше?
*Чаклунка завмерла в очікуванні відповіді від мадам Тінкл, а також почала прислухатись до звуків навколо.*
Дипломатия — 12
Слух — 9